Рус Укр
р о з р о б к а    т а    в и р о б н и ц т в о    к о м п л е к с н и х    м і н е р а л ь н и х    д о б р и в

Ощадлива альтернатива



Завантажити pdf-версію

 

Ріст цін підчас посівної кампанії цього року змусив фермерів почати експериментувати з новими технологіями і агрохімічними препаратами з метою знайти такі, що можуть замінити дорогі сухі мінеральні добрива, або зменшити норму їх внесення.

Ціна врожаю

 Виробництво рослинницької продукції балансує на межі собівартості. Щоб не стати збитковими сільськогосподарські підприємства планують підвищувати врожайність. На думку Сергія Миколайовича Степанюка, директора ТОВ «ЕкоАгроСтар», тільки в такий спосіб господар може вирівняти дисбаланс між витратами на виробництво та ринковою вартістю тони зерна.

 Найбільш простий шлях отримати високі врожаї – збільшити норми внесення добрив. Рух в цьому напрямку продовжувався щонайменше останні десять років. Як результат кількість аміачної селітри в розрахунку на один гектар площі посівів збільшилась до 200-250 кг. Врожайність пшениці в деяких господарствах покращилась з 20 ц/га до 70-73 ц/га. Але і затрати на вирощування одного гектара посівів також зросли. Сукупна вартість добрив, засобів захисту рослин та насіння на пшениці озимій в середньому дорівнює 3 281 грн/га, на ріпаку озимому –     2 714 грн/га, на кукурудзі – 4 443 грн/га, на цукровому буряку – 6 978 грн/га.

 Через стрімкий ріст ціни на пальне цього року, закриття вітчизняних підприємств-виробників мінеральних добрив і валютні обмеження на імпорт засобів захисту рослин, фермери почали дивитися в бік якісно нових, економічно ощадливих агротехнологій. «Подорожчання не обов’язково пов’язано з ціною на газ, коливанням курсу валют, або політичною нестабільністю. Добрива, засоби захисту рослин, техніку виробляли і пів року і рік тому. Та жодного культиватора, жодного трактора вам не продадуть по старій ціні. Ситуація не приємна, отже шукаємо способи як заощадити без зниження кількісних та якісних показників врожайності», – повідомив Віктор Андрійович Чернецький, директор ДП «ДГ «Зелені кошари».

 Пошук рівноваги

На думку фахівців вітчизняних науково-дослідних інститутів, заощаджувати – означає скорочувати непродуктивні витрати і вносити стільки добрив, скільки необхідно рослині. Не більше і не менше. Науковці попереджають, що у разі недостатнього забезпечення польових культур комплексами з макро- і мікроелементів врожайність зменшується. «Якщо внести менше добрив за потрібне, економіка піде в сторону зменшення. Віддача буде менша, а врожай буде низької якості. На мою думку, технологія котра дозволить заощадити – це якісно провести необхідну кількість обробок та внесень враховуючи зональність та погодні умови. Не переробляючи одну й ту ж саму роботу двічі», – зазначив Олександр Валерійович Левковский, головний агроном агропромислової корпорації «Дніпровська».

 Для зменшення кількості непродуктивних обробок потрібні якісні добрива. Фермери шукають такі, що можуть дати більший ефект і мають, порівняно з аналогами, меншу вартість. «Для себе визначили, що найбільш дешевою формою азотних добрив є безводний аміак українського виробництва і КАСи. На їх користь відмовились від селітри і карбаміду, котрий вносили під кукурудзу. Заощадили, але не на шкоду полю. Практикуємо підживлення рослин по листу. Воно дешевше і ефективніше за основні добрива. Макроелементи краще і скоріше засвоюються», – повідомив Олександр Миколайович Жерняк, головний агроном ТОВ «Зерновик».

 Позакореневе живлення, як правило, використовується для актуального та оптимального забезпечення рослин необхідною кількістю поживних речовин. Враховуючи це вчені Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла запропонували препарати нового покоління, котрі дозволяють скоротити норму витрат основних добрив. «З приводу нітроамофоски нічого сказати не можу, а на азотних добривах, при використанні "Біофори", можна заощадити до 40-50% від норми внесення», – прокоментував результати випробувань Володимир Миколайович Яковлев, директор ТОВ «Агро Терра». – «Це досить серйозно впливає на формування ціни на кінцевий продукт. З урахуванням скільки сьогодні коштує селітра, це майже 20% собівартості. Натомість в сусідніх господарствах якщо бажають заощадити просто менше вносять аміачної селітри і отримують менші врожаї», – сказав Володимир Миколайович.

 Збагачення ґрунту

 Зменшення об’ємів внесення сухих мінеральних добрив без зниження врожайності сільськогосподарських культур та застосування органічних добрив можливо за умови систематичного відновлення природньої родючості ґрунтів. Для цього необхідно: збільшити в сівозмінах площі бобових культур, поширити посіви сидератів та внести біопрепарати. Окрім економічних переваг, зменшення витрат на сухі мінеральні добрива, заходи покращують екологію навколишнього середовища, відновлюючи біоценози.   

 Щоб ощадливо компенсувати баланс мікроелементів в ґрунті, експерти пропонують використовувати точне землеробство. Раз в 3-4 роки складати картограму полів і вибірково на ділянки з дефіцитом поживних речовин вносити мінеральні добрива. «Щоб заощадити треба мати картограму поля. Цікавий досвід є у господарства «Дружба-Нова», що на Чернігівщині. На своїх полях вони роблять картограми на наявність азоту. Визначають де його менше, а де більше. Потім складається програма, її надсилають на розкидач і в такий спосіб регулює подачу добрив. Звичайно це заощаджує витрати, але формувати таку карту для великих площ достатньо затратно і забирає багато часу», – зазначив Володимир Сергійович Железков, головний агроном кластеру «Білогір'я» «Мрія Агрохолдинг».

За умови браку коштів у переважної кількості сільгосппідприємств, вміст поживних речовин на полі можливо визначити тільки «в середньому», отже й мови про точну компенсацію виносу азоту, фосфору або калію бути не може. При розробці добрив нового покоління в Інституті пшениці НААН України врахували цю особливість. «Якщо під час листкового підживлення речовина потрапить в ґрунт – то це тільки на краще. Можна очікувати на рівномірне поліпшення мікрофлори, активізацію процесів з утворення гумусу, послідовне відновлення поживних речовин. Крім цього макро- та мікроелемент стають більш доступними для рослин. Якщо коротко, то саме так ми забезпечуємо процес оздоровлення ґрунту», – вважають в Інституті.

 

МІНЕРАЛЬНЕ ДОБРИВО "ДОНОР"    КОМПЛЕКСНЕ ДОБРИВО "БІОФОРА"    ДОБРИВА ВІД ВИРОБНИКА    ДОБРИВО ДЛЯ ПІДЖИВЛЕННЯ