ЗВІТ
про виконання науково-технічної роботи “Проведення державних
реєстраційних випробувань комплексного добрива “Біофора”
1.Місце проведення випробувань – лабораторія сортових технологій, зав.лабораторії В.І.Русанов (озима пшениця), відділ агроекології, зав.відділу О.І.Шевченко (пшениця яра), відділ насінництва, зав.відділу В.П.Кавунець (ячмінь ярий) Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла, у Миронівському районі Київської обл. Випробування були проведені співробітниками відділу фізіології і біохімії рослин зав.відділу Г.В.Мазільніков, Миронівського інституту пшениці їм.В.М.Ремесла
2.Досліджуваний препарат комплексне добриво “Біофора” представлений для досліджень ЗАТ “Інститутом системних інновацій “Салюс”.
3.Культура - озима пшениця Миронівська 65, пшениця яра Колективна 3, Ізольда, ячмінь ярий Цезар.
4.Тип грунту - чорнозем. Механічний склад ґрунту - легко суглинковий, типовий малогумусовий. Вміст гумусу 3,5-4%, рН ґрунту 5,7. Дослідні ділянки мають ґрунт з товщиною гумусового шару 38-40 см.
5.Попередник озимої пшениці - горох. Фон живлення - NРК по 40 кг/га д.р. Норма висіву - 5 млн.зерен на 1 га. Попередник пшениці ярої - стерневий. Фон живлення - NРК по 16 кг/га д.р. Норма висіву - 6 млн./га схожих насінин. Попередник ячменю ярого - стерневий. Фон живлення - по 100 кг ф.в. нітроамофоски. Норма висіву — 5 млн.зерен на 1 га.
6.На дослідних ділянках були проведені агротехнічні міроприємства: оранка грунту у VIII місяці 2003 р., сівба - 15.09.2003 р. (озима пшениця), весняне підживлення N30 на д.п,- сівба 2-6.04.2004 р. (пшениця яра), підживлення N30 на д.р. в кінці III е.о.; сівба 16.04.2004 р. (ячмінь ярий), підживлення N30 на д.р.
7.Вид досліджень - польовий, дрібноділяночний дослід посівна площа 10 м2 у 5 разовому повторенні.
8.Схема досліду представлена у таблиці 1.
Таблиця 1.
№
|
Варіанти досліду |
Норма витрат препарату, кг/га |
Період обробки рослин |
Кратність обробки |
Очікуваний ефект |
1 |
Контроль |
|
|
|
|
2 |
Комплексне добриво “Біофора”, порошок, розчин ЗАТ “Інститут системних інновацій “Салюс”, Україна |
1-2 кг/т (у вигляді 0,25% водного розчину) 1 -2 кг/т насіння |
Насіння, VІ-Х етапи органогенезу по Куперман |
1 |
Оптимізація ростових процесів початку вегетації, підвищення урожаю озимої пшениці, пшениці ярої, ячменю ярого |
9.Спосіб застосування - обробка насіння.
10.Норма витрат - 1-2 кг/т. Норма витрат рідини - 10-20 л/т
11.Спосіб застосування — обприскування з допомогою ранцевого обприскувача.
12.Норма витрат робочої рідини - 250 л/га
13.Облік маси та кондицій урожаю проведені по пшениці ярій 19-20.07.2004 р., по пшениці озимій та ячменю ярому 23.08.2004 р.
Вступ
Агрокліматична характеристика регіону.
Поля Миронівського науково-дослідного інституту селекції і насінництва пшениці загальною площею більше як 2100 га розташовані в південно-східній частині Київської області між водоймищами рік Рось і Росава.
Рельєф місцевості - це широко-хвилясте, достатньо підвищене плато (151 м над рівнем моря), так званого Дніпровсько-Канєвського язика, розмежованого з півдня на північний схід і північний захід глибокими балками, які утворюють ряд невеликих притоків річки Росави. Мікрорельєф території являє собою неглибокі зниження блюдцеподїбної чи-то продовженої форми площею 0,2-1,0 га.
Грунтові води залягають на глибині 50-60 м від поверхні грунту. Ґрунтовий покрив представлений потужним мало гумусовим крупнопилувато-легкосуглинковим і піщано-легкосуглинковим слабовилугованим та вилугованим черноземами на світло-палевому лесі. Потужність гумусового горизонту складає 38-40 см. Карбонати залягають на глибині 45-65 см.
Порівняно легкий механічний склад грунту сприяє обробітку та водопроникності, доброму повітряному і тепловому режиму. Проте, ці грунти здатні запливати під час сильних опадів, утворювати кірку, але вони багаті на елементи зольного споживання і мають слабокислотний близький до нейтральної реакції ґрунтовий розчин, що сприяє вирощуванню озимої пшениці.
Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря складає 7°С, але в деякі роки спостерігаються значні відхилення. Миронівська агрометеорологічна станція імені В.Ф.Старченка, що розташована на території інституту такі відхилення реєструвала у 1949, 1951, 1957, 1960, 1961, 1962 і 1966 рр., коли середньорічні температури були 8,0- 8.6°С та в 1945, 1954, 1956, 1965 і 1969 рр. - 6,0-6,6°С. Найтепліший місяць року — липень, найхолодніший — січень. Середньобагаторічна температура липня - +20,1 °С, а січня - -6,1 °С. Межі коливань середньомісячної температури липня - +18,2...+23,4°С, а січня - -1,0...-15,4°С. Максимальна температура повітря влітку іноді була +39,0°С (1936,1947 рр.), а взимку спостерігаються морози до -36,0°С.
Умови зволоження місцевості, де розташовано інститут, надто нестійкі. В окремі періоди року зволоження коливається від явно недостатнього до надлишкового. Середньорічна кількість атмосферних опадів, починаючи з 1914 року складає 489 мм. А за останні 15 років - 533 мм. Більша частина опадів - 65-70% - випадає в теплу пору року (квітень- вересень), коли переважають вологі вітри західного напрямку.
Такий стан погодних умов цього регіону часто викликає нестабільність формування продуктивності пшениці, ячменю та ін. по роках.
Матеріали і методики.
У 2003/04 рр. проводили випробування комплексного добрива “Біофора” Інституту системних інновацій “Салюс”, згідно загальних методик по випробуванню хімічних препаратів:
- Баталова Т.С. и др. Методические указания по государственным испытаниям фунгицидов антибиотиков и протравителей семян сельскохозяйственных культур. ВНИИЗР. М. 1985 г.
- Верещагин Л.Н. Вредители и болезни зерновых колосовых культур. Юнивест. Маркетинг. Киев. 2001 г.
- Методики випробування і застосування пестицидів. Офіційне видання Київ, Світ, 2001 р.
- Методика державного випробування сільськогосподарських культур.- К., 2000.- Вип.1.- 100 с.
- Казаков Є.О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин.- Київ: Фітоцентр, 2000.- 272 с.
- М.Дж.Робетс и др. Измерение биомассы растений и чистая (нетто) продуктивность. В кн.: Фотосинтез и продуктивность. Методы определения.-М.: Агропромиздат. 1989.-С.23.
Дослід з випробування препарату було закладено на посівах озимої пшениці сорту Миронівська 65 лабораторії сортових технологій МІП.
На пшениці ярій дослід було закладено у відділі агроекології МІП на сортах Колективна 3 і Ізольда.
На ячменю ярому дослід було закладено на посівпах сорту Цезар у відділі насінництва МІП.
Оцінка урожайності проводилася методом облікових ділянок та шляхом прямого комбайнування “Сампо 500” з наступним зважуванням згідно методики державного випробування.
Експериментальна частина.
В 2003/04 рр. на озимій пшениці вивчали ефективність дії препарату “Біофора”. З цією метою у лабораторії сортових технологій обробляли насіння сорту Миронівська 65, норма витрат препарату була із розрахунку 1 кг/т насіння. Посів обробленого насіння проводили 5.09.03 р. на 20 ділянках сівалкою СН-16.
Обробку насіння та рослин сортів озимої пшениці Миронівська 65, ярої пшениці Колективна 3, Ізольда і насіння ячменю ярого Цезар проводили препаратом “Біофора”. Витрати розчину складали 250 л/га. Обробку рослин проводили за допомогою ранцевого обприскувача.
Облік урожаю проводили методом облікових ділянок і прямого комбайнування.
Показники врожайності ярого ячменю
при обробці насіння перед посівом добривом “Біофора”
Урожай 2004 р.
Показники |
Одн. виміру |
Контроль |
Обробка |
Загальне кущіння |
шт. |
2,2 |
2,5 |
Продуктивне кущіння |
шт. |
2,2 |
2,5 |
Висота рослин |
см. |
57,5 |
60,9 |
Кількість колосків в колосі |
шт.. |
18,0 |
19,2 |
Урожайність |
ц/га |
62,9 |
68,0 |
Показники врожайності озимої пшениці Миронівська 67
при обробці насіння добривом “Біофора”
Урожай 2004 р.
Показники |
Одн. виміру |
Контроль |
Обробка |
Кількістьколосків |
шт./м2 |
554 |
726 |
Маса 1000 зерен |
г. |
49,5 |
47,1 |
Урожайність |
ц/га |
75 |
81 |
Показники урожайності ярої пшениці Миронівська рання
при обробці насіння добривом “Біофора” урожай 2004 р.
Показники |
Одн. виміру |
Контроль |
і Обробка |
Кількість колосків |
шт./м |
525 |
562 |
Маса 1000 зерен |
г. |
41 |
39 |
Урожайність |
ц/га |
25,3 |
31.8 |
Препарат “Біофора” розроблено для регуляції оптимізації ростових процесів на початку вегетації.
При випробуванні були отримані слідуючи дані:
1. обробка насіння озимої пшениці комплексним добривом “Біофора” дала прибавку урожаю озимої пшениці в межах 3-5 ц/га при урожаї контролю 55,4 ц/га;Рекомендації в Держкомісію
1. Обробка насіння озимої пшениці комплексним добривом “Біофора” підвищує урожайність посівів на 3-5 ц/га2. Обробка рослин озимої пшениці по вегетації комплексним добривом “Біофора” підвищує урожайність посівів озимої пшениці на 1-2 ц/га
3. Обробка .насіння пшениці ярої комплексним добривом “Біофора” підвищує урожайність посівів на 3-5 ц/га
4. Обробка насіння ячменю ярого комплексним добривом “Біофора” підвищує урожайність посівів на 6-9 ц/га