Рус Укр
р о з р а б о т к а  и  п р о и з в о д с т в о   к о м п л е к с н ы х   м и н е р а л ь н ы х  у д о б р е н и й

Як допомогти рослинам. Реклама на село. №13, 2014



Як допомогти рослині протидіяти грибковим хворобам

 Більше 90% хвороб рослин – грибкові. Серед перших симптомів борошнистий, павутинний, пухнастий або ватоподібний покрив на листях, стеблах, бульбах або плодах. Причина його появи – фітопатогенні грибки, які найбільш активні після різких перепадів температури та вологості. У такі моменти клітинні стінки листків та стебел вкрай уразливі. Після їх руйнування на поверхні утворюється мікроскопічні краплі крохмалю. Це ідеальне живильне середовище для спор грибків. «Оселяючись» на рослинах вони стають причиною їх в'янення, гниття, усихання чи утворення плямистості.   

Українські вчені з Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесло розробили кальцієвмісне добриво проти хвороб та нітратів. Завдяки фунгіцидним властивостям воно попереджає та зупиняє розвиток спор грибків.

 

В наслідок різкої зміни з посухи на дощ, спеки на холод рослини потерпають від метеостресу. Це стає помітно коли змінюється забарвлення верхніх, прапорцевих листків. Спочатку вони жовтіють, а з часом, разом з плодами починають чорніти. 

 

Ключові ознаки найбільш поширених захворювань 

Різновид

Ознаки

Альтернаріоз або чорна плямистість

Водянисті плями, які швидко стають коричневими на старих листках. Навколо плям часто спостерігається жовта або світло-зелена хлоротичні облямівка. Через деякий час уражена тканина покривається чорним або сірим нальотом. Залишки здорової тканини листової пластини жовтіють, листок відмирає.  

Антракноз або мідянка

На уражених частинах рослин з'являються жовті, рожеві або бурі плями, тріщини і виразки з темно-бурими краями; на стеблах плями іноді бувають чорні, ніби обвуглені; молоді рослини гинуть.

Пероноспороз або борошниста роса

Хвороба проявляється на молодих листках, ягодах і пагонах у вигляді білого, спочатку павутинний, а пізніше - порошистого борошнистого нальоту.  Спочатку він утворюється на нижньому боці пластинки у вигляді окремих плям, і тільки при інтенсивному розвитку хвороби повністю охоплює листок з обох боків. Листки стають гофрованими, крихкими, темніють і засихають. Уражені ягоди засихають і обпадають.  Уражені листки деформуються, засихають і обпадають. На нестиглих ягодах наліт легко стирається, пізніше він стає темно-бурим, повстяним. Уражені ягоди перестають рости, засихають і обпадають. У пагоні уражуються верхівки приросту, ріст їх припиняється, верхівки скривлюються, засихають, стають коричневими, пізніше чорніють.

Ризоктоніоз або чорна парша

Виявляється у вигляді лущення кутикули або шкірки, утворення плям, виразок, пустул або бородавочок.

Септоріоз або тверда гниль

Уражаються листя, бульби та цибулини. На листі утворюються округлі світло-коричневі плями з темною облямівкою, на яких згодом з'являються чорні крапки - пікніди, що містять спори гриба. На бульбах та цибулинах хвороба розвивається восени у вигляді дрібних водянистих, округлих червонувато-коричневих плям. Поступово плями збільшуються, а їх центральна частина стає зануреної, набуває майже чорне забарвлення і більше певні незграбні контури. Окремі плями зливаються між собою. Уражені тканини тверднуть і при зберіганні муміфікуються. Інфекція зберігається в ґрунті, на уражених бульбоцибулинах до 4 років. Зараження рослин відбувається через ґрунт. У вегетаційний період від рослини до рослини гриб поширюється спорами, які розносяться вітром, дощем, комахами. Особливо шкідливе захворювання в сирі прохолодні пори року на бідних ґрунтах.

Сіра гниль

Розвитку сірої гнилі сприяють висока вологість повітря і ґрунту, затоплення весняними талими водами, важкі глинисті грунти, загущеність посадки, надмірне азотне живлення, нестача фосфору і кальцію, прохолодна погода. При цій хворобі на листках утворюються бурі водянисті плями, які поступово збільшуються, темніють, а на поверхні з'являється сірий наліт спор гриба. Спори швидко розносяться вітром і заражають сусідні рослини. Уражені бутони квітів не розкриваються. Хворі цибулини та бульби буріють, розм'якшуються і загнивають.

Склеротиніоз  або біла гниль

Ознаки хвороби винограду появляються на ягодах та пагонах. Інтенсивне ураження спостерігається при пошкодженні градом та при сонячних опіках. Спочатку на окремих ягодах з’являються  жовті або бурі плями з фіолетовим відтінком. Уражені ягоди буріють стають ніби варені зморщуються і засихають, пізніше уражуються всі ягоди грона. На пагонах з’являються сірувато-білі видовжені плями неправильної форми які мають темно забарвлену з різними відтінками.  У соняшника хвороба проявляється на сходах загниванням підсм’ядольного коліна або кореневої гнилою; на стеблах - гниттям тканини, на поверхні яких виступають бурі плями з білим нальотом, на кошиках - бурими плямами мокрими з білим повстяним нальотом і гниттям як самого кошика, так і насіння .

Коренева гниль або чорна ніжка

Проявляється у зав'яданні сходів і загниванні рослин. Коренева шийка буріє, потім потоншується й загниває. При підвищенні вологості на ураженій ділянці утворюється брудно-сірий наліт. Хворі рослини випадають, що приводить до зрідження посівів.

Фузаріоз або суха гниль

Грибне захворювання, найчастіше проникає через кореневу систему, звідки хвороба переходить на всі рослини. Перша ознака - пожовтіння листя. На бульбоцибулини утворюються пояса коричневих плям, потім плями стають втиснутими, набувають зморшкуватість.

Фітофтороз

На бульбах хвороба проявляється у вигляді твердих, темно-бурих плям. Уражені бульби згодом загнивають. На враженій фітофторозом бульбі видно іржу, гниль м'якоті, яка поширена у вигляді язичків всередину бульби, поверхня у неї вдавлена, плямиста.  Фітофтороз (бура гниль томатів) вражає всі надземні органи рослини. На стеблах і черешках захворювання проявляється у вигляді плям, зазвичай подовжених, що часто зливаються; на листі — у вигляді сірувато-бурих плям неправильної форми. У вологу теплу погоду плями покриваються білим пухнастим маслянистим нальотом. Суцвіття чорніють, засихають квітконоси і чашолистки. На плодах з'являються підшкірні, розпливчасті коричнювато-бурі тверді плями, які поступово збільшуються і охоплюють всю поверхню. Спочатку плід твердий, але потім розм'якшується. Розвиток хвороби триває і при дозріванні плодів. Фітофтороз розвивається після затяжних туманів, дощів, взагалі високої вологості повітря, особливо сильно — при зниженні нічної температури.

 

Сезонні зміни погоди стають причиною істотної втрати врожаю. Маса 1000 зерен падає в 2-3 рази, з 45 г до 20 г. «По-перше немає якості, порожня оболонка та плоскі зерна. По-друге, фітопатогенні грибки на стеблах та листях рослин виробляють мікотоксини, які діють як онкологічні збудники. Іншими словами зібраний врожай може бути потенційно отруйним» ,  ― нарікають аграрії. 

Співробітники лабораторії Інституту фізіології та генетики НАН України ім. Богомольця визначили, що у уражених грибком рослин низька інтенсивність роботи кореневої системи та фотосинтезу. Якщо за сприятливих умов продукти асиміляції (фотосинтезу) з прапорцевого листа надходять в колос. В наслідок чорноколосиці, фітофтори, фузаріозу, навпаки, цукри потрапляють в корінь. Там вони не засвоюються і знову повертаються до прапорцевого листа. Відбувається порушення донорно-акцепторних відносин. У листі піднімається концентрація цукрів. Далі осмотичний шок і рослина гине. 

Вчені вважають: щоб зробити рослини менш уразливими до грибкових хвороб слід звернути увагу на її коріння. Чим більш розвинена коренева система, тим більше ймовірність того, що вона забезпечить продуктивний розвиток вегетативної, надземної частини. 

Оптимізації співвідношення кореневої системи до надземної, вегетативної частини сприяє розчин алюмокалієвих квасців та сіль гідрохінону в поєднанні з малою частиною азотних добрив. Алюмокалієві квасці впливають на поділ клітин кореневої системи і вегетативної частини; гідрохінон відповідає за «дихання» рослини, її окисні процеси, які підтримують розчинення цукрів, їх краще засвоєння . 

Вибір елементів не випадковий. Для перевірки властивостей можливих мінеральних сполук був спеціально розроблений так званий «вегетативний чорний ящик». Він дав можливість тестувати до двадцяти з'єднань за один раз. Створені в «ящику» умови дозволили достатньо швидко визначити наскільки та чи інша компоновка елементів є оптимальною для рослини. 

Один з дослідів довів, що обприскування солями кальцію хворих чорноколосицею рослин зупиняє подальший розвиток спор грибків. Солі кальцію регулюють кальцієво-іонні канали, котрі об'єднують розрізнену сигнальну систему рослин в єдине ціле. Це сприяє їх адаптації до несприятливих погодних умов. Підвищується стійкість до обезводнення і перезволоження. Структуруються мембрани клітин, роблячи клітинні стінки листя та стебел невразливими для метеостресів. 

Відкриття було застосовано при розробці кальцієвмісного мінерального добрива з адаптогенними і фунгіцидними властивостями «Донор». Його відмінність від традиційної селітри в тому, що азотні добрива дають «сплеск» зростання вегетативної маси. Коренева система як і раніше залишається слабо забезпеченою. Найменша посуха і все гине. При обробці мінеральним добривом насіння, рослина вкорінюється. При позакореневому внесенні по вегетації синхронізується ріст кореневої системи і вегетативної частини. Збільшується кількість зеленої листової маси, а отже і зростає споживання сонячної енергії, інтенсивніше відбувається процес фотосинтезу. Виробляється більше цукрів і амінокислот, активніше відбувається окислення і засвоєння поживних речовин ― метаболітів. У комплексі це забезпечує розвиток максимального числа плодоелементів, а отже сприяє росту врожаїв.

МИНЕРАЛЬНОЕ УДОБРЕНИЕ "ДОНОР"    КОМПЛЕКСНОЕ УДОБРЕНИЕ "БІОФОРА"    УДОБРЕНИЯ ОТ ПРОИЗВОДИТЕЛЯ    УДОБРЕНИЕ ДЛЯ ПОДКОРМКИ